2019-09-21

Олександру Засядьку – 240 років з дня народження

 

20.09.2019 в с. Лютенька Гадяцького району відбувся круглий стіл, присвячений 240-річчю з дня народження Олександра Засядька – конструктора бойових ракет.

У заході,  який відбувся в Лютенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, взяли участь представники Гадяцької районної державної адміністрації та районної ради, Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (м. Дніпро), Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова (м. Дніпро), Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради, Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю.В. Кондратюка, місцеві краєзнавці, вчителі Лютенської ЗОШ I-III ступенів.

Після урочистої зустрічі гостей з Києва, Дніпра, Житомира та Полтави почесний краєзнавець України Чайка Іван Федосійович провів оглядову екскурсію у шкільному музеї О. Д. Засядька, відкритого з нагоди його 240-річчя з дня народження.


Олександр Дмитрович Засядько (1779 – 08.06.1837) – видатний фахівець у галузі створення та бойового використання порохових ракет, перший «ракетний генерал», народився в козацькому містечку Лютенці на Полтавщині. Його тато Дмитро Данилович Засядько був останнім головним гармашем Запорізької Січі. Син Олександр обрав також батькову стежку і по закінченню кадетського корпусу став офіцером-артилеристом. Він 15 років не залишав поля бою: був учасником військового переходу через Альпи, воював з турками на Середземному морі, на Дунаї. Командир артилерійської бригади полковник Засядько був нагороджений найвищими бойовими орденами і золотою шпагою «За хоробрість».

З 1815 року оселився у рідному містечку Лютенька, куди запросив спеціалістів, створив лабораторію і працював над винаходом зброї, більш потужної, ніж гармати. Він сконструював бойові порохові ракети, що злітали на відстань понад 2 км. Випробування відбувалися на Полтавщині: на просторих піщаних вигонах, які тягнулися від Лютеньки до Великих Сорочинців. Отже, 200 років тому (1815-1818) поблизу полтавського містечка Лютенька почався відлік історії українського ракетобудування і його основоположником став козацький нащадок, уродженець Полтавського краю Олександр Засядько. Його іменем названо один з кратерів Місяця.


Перед початком роботи круглого столу учасники переглянули:

Хореографічну композицію «Випуск кадетів» у виконанні слухачів Гадяцького коледжу культури і мистецтв імені І. П. Котляревського.


Фрагмент театралізованої екскурсії «Життєвий шлях відомого земляка» за книгою Ю. Нікітіна «Шпага Олександра Засядька» у виконанні драматичного гуртка Лютенської ЗОШ І-ІІІ ступенів.


Далі прослухали доклади та продивилися короткі відеоролики.

«Про деякі результати наукових досліджень із біографії Ю.В.Кондратюка (О.Г.Шаргея): життя і праця під чужим іменем» – доповідь завідувача Полтавського музею авіації і космонавтики Андрія Пушкарєва.


«Музей С. П. Корольова В Житомирі як центр науки та культурно-мистецьких акцій» – доповідь директорки музею космонавтики імені С. П. Корольова Ірини Дячук.


«О. М. Макаров – патриарх отечественного ракетостроения» – доповідь начальника відділу Національного центру аерокосмічної освіти молоді імені А. М. Макарова (м. Дніпро) Ірини Федоренко.

«Сучасні творці космічної ери» – доповідь інженера II категорії Ради молодих фахівців підприємства ДП «КБ «Південне» Анни Рязанцевої.

Слова вітання в.о. голови Гадяцької районної державної адміністрації Сергія Бондаренка.


На завершення круглого столу були врученні подарунки шкільному музею О. Д. Засядька і почесним гостям круглого столу


Запуск ракет на твердому паливі Полтавським обласним центром науково-технічної творчості на подвір ’ї Лютенської ЗОШ І-ІІІ ступенів.


Покладення квітів до пам'ятного місця на честь Олександра Засядька.


Довідково: З ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 240-річчя Олександра Засядька - нащадка запорізьких пушкарів, видатного творця ракетної техніки, уродженця Полтавщини Постановою Верховної Ради внесено до переліку пам’ятних дат та ювілеїв 2109 року.


У публікації використані матеріали Північно-східного  міжрегіонального відділу УІНП.

Немає коментарів: