Термін: 2012.08.05-16
Маршрут: c. Ділове - Мармароси - Чорногора - с.
Кваси - Свидовець - с. Усть-Чорна - бус - с. Німецька Мокра
(Комсомольск) - с. Усть-Чорна - авто - залізниця
- Воловець - г. Великий Верх - г. Стій - ст. Вовчий
Учасники: Юрій, Олексій, Роман
Цього літа Олексій запропонував пройти одразу майже всі популярні
гірські масиви Карпат - Мармароси, Чорногору, Свидовець, Полонину
Красну та Боржаву. Не зважаючи на те, що в цих місцях я вже
неодноразово побував, і що для одного походу це буде занадто, все ж
віддав перевагу гарній та перевіреній компанії...
Частина І
-= Мармароси =-
Розпочали наш похід отриманням в с. Ділове дозволу для проходження прикордонної зони вздовж кордону з Румунією, що тягнеться Мармароським масивом. Заздалегідь ми направляли факсом запит з нашими даними командиру Мукачівського прикордонного загону. З першого разу мабуть факс не пройшов, тоді вже направляли другий раз і перепитували чи прийняли... А вже в Діловому з першого разу не вдалося втрапити в приміщення прикордонної застави. Не в ті ворота ми ломилися ...
Після невеличкого інструктажу прикордонника отримали пропуск, закупили
хліба і попрямували вздовж потоку Білий... Зупинились біля бесідки де
впадає Велика Россош в Білий.
Безкоштовний гідромасажер ...
Далі проминули колишній прикордонний пікет ...
Побували трохи на території Євросоюзу та сфоткались на згадку біля
румунського прикордонного стовба...
А зранку вирішили з полонини зразу піднятись на хребет і вже ним йти на
головну вершину Мармароського масиву. Пройшли мимо стоянки ще одних
туристів, з якими перекинулись парою слів щодо маршруту. А далі
прийшлося трохи пробиратися заростями жеребу. І все ж таки вибралися на
хребет біля прикордонного стовба № 361. Коли озирались назад то
побачили, що група, мимо стоянки якої ми пройшли, почала свій маршрут
за нами ...
І вже мальовничим хребтом ми піднялись на г. Піп-Іван...
З вершини здовж кордону дійшли до руїн старого
пікету, що під г. Бендряська. Тут є вода і ми зробили привал...
Часу до заходу сонця було ще вдосталь, тому продовжили свій шлях.
Вирішили зупинитись біля найближчої води... І пройшли досить далеко в
її пошуку... Важкувато далась ця частина маршруту - в мене та в Романа
понатирались ноги ...
Наступного дня вже біля г. Стіг, де ми вже звертали від державного
кордону на кордон між Закарпатською та
Івано-Франківською областями, нам зустрівся прикордонник, який
перевірив наш пропуск та документи ... Без зауважень ...
Продовжили маршрут... Зупинились на обід за г. Радуль, де на карті
позначена вода... Сильного "напору" в джерелі не було, тому прийшлося
використовувати фільтрову систему, яку Олексій придбав із-за кордону...
І ось попереду дуже добре видно Чорногору... Продовжуємо йти вперед...
Немає коментарів:
Дописати коментар