2015-06-28

Весняний похід на Зміїну гору


Коли: 07-09 березня 2015 року (2015.03.07-09)
Маршрут: ст. Полтава (П) - потяг - ст. Ліщинівка - автобус - автовокзал Кобеляки - автобус - поворот на Василівку - Жовтневе - Лучківський ландшафтний заказник (ночівля) - Кишеньки - Світлогірське (ночівля) - автобус - Полтава

Ранньою весною, а саме на свята 8 Березня, завжди розпочинаємо сезон активного туризму. Цього року вирушили на південь нашої Полтавщини - Зміїну гору ...

Нічною електричкою з ст. Полтава (П) доїхали до ст. Ліщинівка і автобусом до Кобеляк, а потім до повороту на Василівку.


Далі пішли ґрунтовими дорогами дійшли до залізного мосту через Ворсклу.


І вже трохи далі починається підйом на гору. Від турбази, праворуч, веде туристичний маршрут вздовж кручі понад Ворсклою, яка відома за назвою Зміїна гора.


За словами директора регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський», назва «Зміїна» виникла в період створення Дніпродзержинського водосховища - у 60‑ті роки. На той час усі плазуни, що мешкали в долині Ворскли, перемістилися на схили гори. Тому в ті роки щільність плазунів на схилах була досить висока. Назва залишилася до сьогодні, однак нині їх чисельність стабілізувалась. Тому боятися зустріти на Зміїній горі велику кількість гадюк не варто (дж.).

Але існує й інша версія походження назви: «Раніше наддніпрянська круча поворскля, до якої пролягає наш курс, називалася – Хазяїн Меж, тепер гора Зміїна, – продовжив історично-географічну оповідь Водолюб, – наче названа так, тому що, ніби то тут в радянську епоху, був зміїний розплідник, а потім, згідно з легендою, розплідник прийшов до занепаду, а змії розповзлися. Зараз на цих теренах діє біосферний заповідник «Лучки»..." (дж.)

З гори відкриваються різноманітні краєвиди на долину та гирло Ворскли. 


Смачна вечеря та приємне спілкування біля багаття - гарна нагорода після ходового дня. А зранку сніданок та неквапливі збори ...


Далі вже без явної стежки пройшли далі горою і спустилися до води... Ось така картина, що схожа на кодло змій, трапилися нам по дорозі. 


І вже мандруючи попід горою дійшли до Кишеньок, а звідти вже й в Світлогірське...


А проходячи повз одне із господарств склалося враження, що люди живуть й досі в "совку" ...


Ночували на березі Дніпра а зранку мікробусом повернулися в Полтаву.


Немає коментарів: