Стартонув наш загін о 08:10 після фотосету. Першим пунктом нашого маршруту був залізничний міст через Ворсклу в районі Вакуленець, там чекав наш політрук SAM. Але не всі форсували цей міст. На під'їзді до об'єкту доблесний боєць Syom влетів у замасковану канавку і вилетів через руль. Обійшлося легкими пораненнями, тому продовжувати рейд Syom вже не зміг і повернувся в тил у супроводі надійної жінки... Може про цей прикрий випадок хотіла попередити ось ця пташка на дорозі, але її ніхто так і не зрозумів...
Але завдання треба виконувати і група продовжила путь... Вперед умчались бійці schwarz, kl_andrey і потім пчелка_С а serjover уже був під Котельвою, бо виїхав у розвідку до сходу сонця...
Ну а ми вже середнім темпом долали відстань до Котельви...
Ну а ми вже середнім темпом долали відстань до Котельви...
Прибули в умовлений пункт завчасно і відхекавшись пішли прослухати курс молодого бійця... Лектор вміло та дохідливо викладала інформацію, демонструючи зразки бойової техніки...
Після короткого екскурсу в історію подій, фото на згадку та відмітка про наш рейд...
Так пройшло з'єднання полтавських, сумських та котелевський велосипедистів. На згадку цієї події було зроблено наступне фото...
І вже об'єднаною групою продовжили свій шлях "Партизанською стежкою" через Ковпаківський лісопарк. На привалах політрук не давав бійцям сумувати...
І здолавши декілька кілометрів лісової піщаної стежки ми стали на дньовку на високому березі Ворскли... Кожен зайнявся своїм ділом, і не тільки своїм а й облаштуванням табору, заготівлею дров, складанням меню для харчування...
Але постачання продуктів затримувалося, не зважаючи що заготівельна група на чолі з Geke давно повернулася з бази, а основна автівка десь пропала... Як виявилося, вона застрягла в сипучих пісках, навіть могутній schwarz не зміг нічого вдіяти, а зв'язок в тих місцях паршивий і не можливо було викликати наших бійців на підмогу... А тим часом слухати на голодний шлунок розповіді політрука було важко, тому бійці починали діставати свої нички. Так протрималися пару годин без обіду...
І вже таки дочекалися машину з провізією і заходилися готувати не то обід не то вечерю...
Очолила "Пекельну кухню" наша Маша і страва вийшли дуже смачна після чаклування...
І так наситившись пізнім обідом, народ пішов на берег річки підраховувати скільки ж ворожих кораблів проникає під виглядом метеоритів із інопланетного простору на Землю.
Після відбою полягали спати не всі бійці . Знайшлися й такі, які до ранку відлякували чужинців від нашого табору і тим самим провели репетицію грядущої Велоночі... Але, краще б вони спали )).
Зранку поснідавши смачним кулешем від "Пекельної кухні", спробували скласти карту маршруту партизанського загону Ковпака. Але на це треба більше часу чим було заплановано, тому роботу на картою відклали на потім.
Ось фото перед відправленням на місце постійної дислокації. Повернення відбулося різними групами і маршрутами...
А ось шлях який здолав наш загін за два дні походу:
Немає коментарів:
Дописати коментар